Сповідь учителя

Сповідь учителя

34-min   Роки минають. Дні, мов листки з жовтогарячого  клена, додолу осипаються з усіх календарів. Життєва осінь. Неповторний час, коли сонце стоїть над тобою в сірому зеніті. Своєрідна високосна пора, яка озивається далекими і близькими дзвонами, сіючи в душі і радість(бо ж зроблено чи мало, досягнуто багато), і  тривогу. Чи все вродило на вчительській ниві довжиною в десятки років? Прийшла пора подумати про те, що встигла зробити,чого досягла у своєму житті, кому завдячую своїми успіхами.

Здається, маю звичайну біографію, яких тисячі в наш час. Та за сухими рядками життєпису стоять і невдачі, і перемоги. Чого більше? Уже не пригадую. Знаю одне: велика щоденна учительська праця, важка й наполеглива, часом і надоїдлива, не байдужа мені.

Читати далі