Академічна доброчесность та педагогіка партнерства

gerbschoolМіжнародний центр академічної доброчесності визначає академічну доброчесність як дотримання п’яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності та відваги до дій.
Знання і виконання правил академічної доброчесності – невід’ємна ціннісна складова успішного навчання, передумова забезпечення належної якості освіти.

Стаття 42 Закону України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.  Порушенням академічної доброчесності вважається:
  • академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства);
  • самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових);
  • фабрикація (вигадування даних чи фактів);
  • фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень);
  • списування; 
  • обман;
  • хабарництво;
  • необ’єктивне оцінювання;
  • допомога учням під час оцінювання їх навчальних результатів чи створення перешкод під час оцінювання;
  • вплив на працівника, щоб він здійснив необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України «Про освіту»).
 
Прийнятий у 2020 році Закон України «Про повну загальну середню освіту» чітко визначає, що кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності й додає до  списку можливих видів недоброчесності у школах наступні:  
  • надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання, ДПА, ЗНО, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
  • використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
  • проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
  • необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації (частина 4 статті 43 Закону).
 У ліцеї №7 м. Ковеля на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту закладу загальної середньої освіти «Ліцей «7 м. Ковеля», Колективного договору та інших нормативних (локальних) документів Ліцею №7 м. Ковеля розроблено Положення про академічну доброчесність здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків, що закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками, здобувачами освіти та батьками.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
Педагогічні працівники Учні
⇒ посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні:

  • ідеї
  • розробки
  • твердження
  • відомості
⇒ дотримуються норм законодавства про авторське право й суміжні права
⇒ надають достовірну інформацію про:
методики й результати досліджень результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності
джерела використаної інформації використані методики досліджень
власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність джерела інформації
контролюють дотримання академічної доброчесності учнями самостійно виконують:

  • навчальні завдання
  • завдання поточного й підсумкового контролю результатів навчання (за винятком деяких дітей із особливими освітніми потребами)
об’єктивно оцінюють результати навчання здобувачів освіти
За порушення принципів академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
  • відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення принципів академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  • повторне проходження навчального курсу;
  • відрахування із закладу освіти (крім осіб, що здобувають загальну середню освіту).
Чи можна подолати академічну недоброчесність та сформувати нову академічну культуру, яка має нульову толерантність до академічного шахрайства, плагіату та хабарництва?
Як показують деякі зарубіжні практики, забезпечення академічної доброчесності має орієнтуватися на обмеження можливостей її порушення та усунення сприятливих для цього чинників. Завдання мають бути проблемними, актуальними з високою варіативністю та диференційованістю оцінювання, а їх виконання має спиратися на творче мислення.
 Дотримання засад академічної доброчесності є двостороннім процесом, в який включені вчителі та учні. Саме вчитель є прикладом та взірцем для наслідування молодого покоління. Втілення в життя ідеалів доброчесності та високого професіоналізму надихає молодь розвиватися, створювати власні проекти та досягати нових вершин в освіті на принципах академічної доброчесності.
Відсутність єдиної позиції вчителів щодо порушень академічної доброчесності дезорієнтує учня, наштовхує на сумніви щодо вартості зусиль дотримання академічної доброчесності, адже це важчий шлях, підриває цінність проголошених загальноосвітніх стандартів академічного життя. Плекання цінностей академічного життя, приналежності до академічної спільноти та підтримання відповідної організаційної культури в закладі освіти є фундаментом для можливості впливу на ціннісно-мотиваційну структуру особистості учня.
Постійне заохочення до етичної поведінки під час навчальних занять та при самостійній роботі закладає фундамент для довготривалої академічної доброчесності. Оскільки забезпечення академічної доброчесності має орієнтуватися не на покарання та дисциплінарні заходи, а на допомогу, інформаційно-просвітницьку та роз’яснювальну роботу, що підтверджується практикою навчальних закладів демократичних країн Заходу.
Запорукою додержування правил академічної доброчесності можуть стати точні посилання на джерела отриманої інформації у разi використання iдей, тверджень, вiдомостей; дотримання норм законодавства про авторське право; надання достовiрної iнформацiї про результати дослiджень та власну педагогiчну (творчу) дiяльнiсть; контроль за дотриманням академiчної доброчесностi здобувачами освiти; дотримання загальноприйнятих етичних норм; дотримання норм Конституцiї i законiв України.
Ознайомитися з вимогами до оформлення використаних джерел та прикладами можна за покликаннями:
Останнi роки українська освiтня спiльнота все бiльше звертається до питань академiчної доброчесностi та впровадження мiжнародних академiчних стандартiв. З точки зору свiтових стандартiв академiчна доброчеснiсть це дiєвий iнструмент забезпечення якостi освiти.