35 років тому, 26 квітня 1986 року події цього дня стали однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу. На Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів.

            До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації. Але саме завдяки вогнеборцям, які жертвували своїми життями, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати. Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники.

             Здобувачі освіти ліцею № 7 згадали та вшанували ліквідаторів аварії. Класні керівники 1-11 класів провели уроки пам’яті Чорнобиля, протягом дня на телебаченні ліцею транслювали відео про катастрофу, учні розробили презентації на дану тематику, прийняли участь в онлайн вікторині та міському конкурсі малюнків «Чорнобиль не має терміну давності», долучились до челенджу «Квітка відродження», виготовивши білу троянду – як символ чистоти.

             На жаль трагічні наслідки Чорнобильської аварії відчуватиме ще не одне покоління. Чорнобиль – немає минулого часу.