НАМ 45 !!!

45 років… Багато це чи мало? За людськими мірками, це вік мудрості та зрілості, але людина ще сповнена сил та енергій. Так і наша школа. Ми відкриті для всього нового, толерантні, сучасні. 
  Зал НД “Просвіта” ледь вмістив запрошених учителів, ветеранів педагогічної ниви, батьків та учнів на святковий концерт з нагоди 45-річчя нашого ліцею.
  Із чого все починалося? Осінь далекого 1974 року…Веселим водограєм золотавого листя і сонячних променів вітав вересень своїх новоселів…    У місті Ковелі відкрито ще одну школу… Школу № 7. Зорепадом проносяться наші роки, летять, аби ніколи не повернутися. Та в пам’яті   живуть і не тьмяніють події 45-річної давнини.

   Ведучі згадали дивовижних людей, директорів, які віддали всі сили, розум, енергію і любов своїм учням і вчителям. І ось уже 25 -й рік школою керує Кубай В.О. До вітального слова запросили мудрого й справедливого, вимогливого і строгого, креативного і винахідливого, доброго і веселого Валерія Олександровича. Директор пригадав ті часи, коли очолив заклад освіти, сказав, що пишається теперішніми досягненнями, подякував колегам за організовану роботу, ветеранам вручив Подяки за багаторічну працю та подарунки.
   На свято були запрошені поважні гості: мер міста, випускник нашої школи, Кіндер О.О., секретар Ковельської міської ради, випускниця школи, Федосюк В.І., начальник управління освіти Бичковський В.В., завідувач методичного кабінету Верчук С.С.
   На святі радо вітали вчителів, які багато років дарували свою доброту та знання учням, а нині перебувають на заслуженому відпочинку. Слово для привітання було надано Заслуженому вчителю України, улюбленому педагогу із 55-річним стажем Лукашик Г.Н. та ветерану шкільної ниви, вчителю української мови та літератури, талановитій поетесі, блискучій акторці, чарівній та неперевершеній Балюк О.Ф.
   Гордістю будь-якого навчального закладу є його випускники. Не є винятком і наша школа. Скільки  прекрасних справ на рахунку випускників! Їх усіх об”єднує любов до рідної школи, до своїх наставників. Саме ця любов  повернула до рідної школи декого з низ. І вже не вчитися, а навпаки. Це ті, хто назавжди віддав своє серце дітям, хто не уявляє своє життя без шкільного гомону, чия душа не знає спокою.
    Сьогодні Україна переживає непрості часи. Увесь світ із глибоким болем та тривогою спостерігає за військовими подіями, що відбуваються на сході нашої держави. У військових діях брали і беруть участь і випускники нашої школи. Володимир Киян поклав своє життя за те, щоб ми жили в мирі та спокої.
    У наш непростий час школа потребує допомоги мудрих розумних друзів – наших дорогих батьків. Без них було б дуже важко шкільній родині. На щастя, у нас є такі друзі. Дякуємо вам, дорогі батьки, за величезну допомогу в реалізації наших сміливих ідей та проектів.
    У школі і коридори ніби ширші, й  класи світліші. Так воно і є, бо тут усе по-новому: й інтер’єр, і дух новітніх технологій…Одне тут тільки залишилося таким, як 45 років тому: дружній працьовитий і творчо мислячий  колектив однодумців – учителів , батьків та учнів! Це сім’я, у якій і радощі, і невдачі діляться навпіл. Це колектив-шукач, який прагне до всього нового, прогресивного.
    Отож, рідна школо, хай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців! Хай врожайною буде твоя педагогічна нива! Хай високо в небі, обійнявшись із сонцем, пливе веселкова доля твоєї великої дружної сім’ї.
   Свято вдалося на славу! Висловлюємо слова вдячності директору Кубаю В.О., заступникам Панасюк С.А., Воробей Л.М., Пляшко Т.П., педагогам: Ваць Н.В., Хрунь Н.П., Мартинюк О.К., Шумській Н.С., Цегельник О.М., Романчук І.Л., Ковбасюк А.І., Задорожній Н.І., Остапчук В.О., Бабій Т.М., Журавлюк О.А., Фідік І.В., ведучим: Собку А., Дмитрук В., Бондаруку А., Конащук К.
    З ювілеєм тебе, рідна школо!
    А що буде далі? А далі буде….