Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.
29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день юнаки у нерівному бою віддали своє життя, але відстояли честь України…
103 роки тому 300 мужніх українців пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу.

Добре кажуть: „Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього”. І це дійсно так. Бо так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим”. Саме тому ми повинні знати історію нашого народу.
Крути увійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Кругами назавжди залишаться в нашій пам’яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній Українській державі. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.
У сиві коси вплетена печаль.
Сльоза прозора обпіка долоні
Єдиний син не вернеться, на жаль…
Убили хлопця нелюди червоні.
А їм хотілось жити і любити!
А їм хотілось Бога прославлять!
Вони ж ще діти! Хто посмів їх вбити?
Поля Вкраїнські кров’ю поливать.
У лави, браття! В нас мета єдина!
До неба синьо-жовті прапори!
Хай незалежна буде Україна!
Нам не страшні прокляті вороги!
Під Крутами боролися завзято!
Під Крутами свою пролили кров!
І жертв таких в історії багато,
Але ніхто мій нарід не зборов.
І не один у тім бою поліг,
А цілих триста не вернулись в хату.
Не стали знов на батьківський поріг.
Про вас ми будем завжди пам’ятати.

Вічна слава героям Крут!